Підписка на власну безглуздість - ера "омолодження" офіційно завершилася.

Анонс першого етапу відбору на Євро-2026, в якому Україна знову надихає надією.

Минуло вісім місяців з часу останніх офіційних матчів чоловічої збірної України. Березневий кошмар у відборі до ЧС-2025 приніс нам одну з найганебніших поразок в історії. "Синьо-жовті" двічі(!) поступилися скромній Естонії -- 29:32 і 33:41, вилетівши з турніру на його задвірках. Особливо трагікомічним в цій ситуації виглядав головний тренер збірної Вадим Бражник. Через недосвідченість він взявся розмірковувати про силу наступного суперника -- Ісландії, ніби, забувши, що для очної зустрічі з нею ще потрібно пройти балтійців. У підсумку - "-3" і "-7" - плюс дві чорні сторінки в історії...

У новій європейській кампанії, яка для України стартує 7 листопада, відбулися серйозні зміни. Очевидно, з натяком на оптимізм і вихід у фінальну частину.

Але спочатку - теоретична частина, тобто формат відбору, який не змінився порівняно з попереднім дворічної давнини. Отже з кожної групи виходять дві найсильніші команди, а ще чотири збірні (з восьми груп) пройдуть за результатами конкурсу третіх місць. В ньому враховуватимуться лише очки, зароблені з першою і другою командами своєї групи.

Україні дісталися у суперники Нідерланди (1), Фарери (2) і Косово (4), і в першому "вікні" наша збірна зустрінеться з нідерландцями (7 листопада) і острів'янами (11 листопада).

Для розуміння ситуації: у попередньому турі нам не вдалося подолати груповий етап. Більше того, ми втратили позицію у другому кошику для посіву. Цікаво, що жереб нас непогано обдарував, навіть з третього кошика, надавши найменш рейтингових суперників з усіх кошиків!

Проте, навіть цей позитивний момент не є ключовим. Якби "омолодження" продовжувалося й після березневого провалу з естонцями, ситуація в цій кампанії могла б бути ще складнішою.

Отже, ми наближаємося до ключового та, безумовно, вражаючого перетворення: до складу збірної України повернулися, якщо не всі, то принаймні більшість провідних спортсменів!

Що стало причиною цих значних змін?

Адже ще навесні всі основні учасники опинилися під сумнівною політикою омолодження. Багато з них навіть отримали повідомлення про нову "реформу". Після цього головному тренеру довелося знову піднімати телефон і звертатися за допомогою до тих, кому він уже сказав "прощавай", пояснюючи, що "ви ж розумієте, це не я ухвалював рішення". Але той естонський потяг вже відправився, залишивши нас в неприємному стані.

Піддавшись власній нерозумності (на жаль, це вже не вперше), керівництво гандболу знову обрало шлях, з якого не слід було йти - до раціональної політики "найсильніші повинні представляти збірну". Проте втрачені роки, міжнародна репутація та частина гравців світового рівня не повернуться. Як кажуть, що минуло, те вже не повернути. Можна вважати "період омолодження" завершеним.

Таким чином, Бражнику в ролі граючого тренера буде асистувати Захар Денисов, який фактично виконує аналогічні обов'язки в "Моторі". Виглядає на те, що прийняття кадрових рішень тепер знаходиться в руках самих тренерів, а не Федерації гандболу України чи її президента.

Наполеглива праця над відновленням складу національної збірної тривала протягом двох місяців. Після складних переговорів команді вдалося повернути більшість гравців, які мають потенціал вивести Україну на скандинавське Євро-2026.

Позволю собі висловити припущення, що це може статися. Давайте перевіримо в травні 2025 року?

Самі оцініть ситуацію: на воротарській позиції ми маємо тріо, яке важко перевершити - Комок, Терехов і Чудинов - це справді найкращі голкіпери України на сьогоднішній день. Серед ключових повернень можна виділити лінійних гравців Ільченка і Бурзака, лівий край Артеменка, а також, звісно, Денисова, без якого нам навряд чи вдалося б подолати кадрові проблеми. Він також є єдиним оптимальним варіантом на позиції розігруючого, яку ми намагаємося знайти вже майже два десятки років. До того ж, у нашій команді є зірка Турченко та два лівші з потужним кидком - Близнюк і Черкащенко. Можливо, правий край виглядає менш стабільно завдяки молодим Рагозіну та Редькіну. Це здебільшого зумовлено відсутністю досвідчених і зіркових гравців Козакевича та Акіменка, які є єдиним нашим представником у цьогорічній Лізі чемпіонів.

Проте, не всі травми заживають оперативно. Або ж зовсім не загоюються, якщо немає змін у керівництві.

У тему реальних ран додамо, що через травми пропустять це "вікно" Горіга і Тютюнник (два сильніших центральних захисники), а також Міноцький. Звісно, варто згадати про наявність Горового, Тільте, Кравченка, які набрали форму у сезоні. Втім, якщо збережемо цю крихку структуру до наступного березня, то й часткові зміни складу буде сенс обговорювати.

А ось чого можна з упевненістю очікувати - це боротьби у матчі з нідерландцями й очок у "домашці" з Фарерами. У нас на це є всі підстави.