Найяскравіший шоумен у світі тенісу. Вражаюча біографія Гаеля Монфіса.

15 жовтня святкуємо два роки від дня народження Скай Монфіс, дочки знаменитих тенісистів Еліни Світоліної та Гаеля Монфіса. У цей особливий момент пропонуємо згадати вражаючу кар'єру француза, який на 38-му році життя продовжує змагатися на найвищому рівні в тенісі.

Багато хто впізнає Монфіса як найбільшого шоумена в тенісному світі, і він зовсім не заперечує цьому статусу. З самого початку своєї кар'єри його основним стимулом на корті була не лише жага до перемоги, а й бажання отримати любов і визнання від публіки.

"Я люблю грати перед великою аудиторією. Я граю краще, коли за матчем спостерігає більше людей. Я намагаюся догодити глядачам і розважитися сам", - казав Гаель у 19 років, коли його зірка ще сходила. Через 19 років мало що змінилося.

Монфіс привернув увагу широкої публіки в 2004 році, під час початку епохи панування Роджера Федерера. Швейцарець, який був старшим на п'ять років, у тому сезоні здобув перемогу на всіх турнірах Grand Slam, окрім Ролан Гаррос, заклавши основи вражаючого п'ятирічного домінування у чоловічому тенісі. Того ж року Гаель став першою ракеткою світу серед юніорів і здобув три з чотирьох мейджорів.

У фіналі юніорського Відкритого чемпіонату Австралії Монфіс розтрощив співвітчизника Жослена Ванна (6:0, 6:3), про якого навряд чи хтось пам'ятає. Але тоді 17-річний француз зупинив у півфіналі 16-річного Новака Джоковича, який згодом на дорослому рівні став справжнім кошмаром для Гаеля. На Відкритому чемпіонаті Франції Монфіс у матчі 1/4 фіналу декласував на рік молодшого і теж суперталановитого Фабіо Фоніні (6:1, 6:1), а на Вімблдоні здолав у півфіналі відомого француза Жеремі Шарді (6:4, 6:2).

На жаль, Гаелю не вдалося завоювати титул на юніорському Відкритому чемпіонаті США, оскільки в третьому колі він програв сербові Віктору Троїцькому. Якщо б не травма коліна, Монфіс міг би стати першим тенісистом з 1983 року, після Стефана Едберга, який виграв усі юніорські Грендслеми за один рік. Цей US Open також запам'ятається українським фанатам, адже у фіналі 18-річний Сергій Стаховський зустрівся з 17-річним Енді Марреєм. У вирішальному матчі перевагу здобув британець, перемігши з рахунком 6:4, 6:2.

Гаель завершив 2004 рік, отримавши титул найкращого юніора світу, вже зарекомендувавши себе в професійному тенісі. Він розпочав свої виступи на фьючерсах ще в 2003 році, а до кінця наступного сезону увійшов до топ-300 світового рейтингу. Останній матч року він провів проти австралійця Ллейтона Г'юїтта, який на той момент займав третю позицію у світовому рейтингу, у другому раунді основної сітки Мастерса в Парижі (3:6, 6:7). Два роки тому офіційний канал ATP опублікував огляд його матчу першого кола проти шведського тенісиста Томаса Енквіста.

Чим же виділявся Гаель Монфіс серед своїх сучасників? За словами колишнього топ-50 гравця Тьєррі Шампйона, який був тренером нашого героя в період з 2004 по 2006 рік, основною перевагою Монфіса була його фізична форма. Хоча його зріст становив 193 см, Гаель завжди вирізнявся неймовірною спритністю, що дозволяло йому покривати весь ігровий майданчик. Серед інших його сильних сторін можна відзначити потужний форхенд, а також вражаючу подачу, яка досягала швидкості понад 200 км/год. Через це його часто порівнювали з американським тенісистом Енді Роддіком.

Ще один відомий тенісист із США Джеймс Блейк відзначав неймовірну швидкість Гаеля:

Без жодних сумнівів, він є найшвидшим учасником Турніру. Якщо б Гаель почав тренуватися в цьому з раннього віку, він міг би стати спринтером світового масштабу. Його успіхи на міжнародній арені були б вражаючими.

Блейк також зазначав, що швидкість Монфіса завжди ускладнювала суперникам можливість виграти очко швидко. Навіть якщо опонент вважав, що зробив хороший удар, який міг би завершити розіграш, француз продовжував повертати м'яч, змушуючи людину на іншій частині корту робити додаткові удари.

Щодо високої швидкості, то Монфіс ще у шкільні роки вважався спортивним вундеркіндом. Гаель виграв чемпіонати Франції серед дітей до 13 і до 14 років з бігу на 100 метрів. Тренер з легкої атлетики вважав, що у хлопця був потенціал потрапити до олімпійського фіналу з бігу на 100 м, але любов до тенісу завадила йому продовжити змагання на вищому рівні.

Цікаво, що Гаель все ж таки взяв участь в Олімпійських іграх, причому не лише один раз. Французький тенісист став учасником чотирьох олімпійських турнірів (Пекін-2008, Ріо-2016, Токіо-2020 та Париж-2024), що є одним із найвищих досягнень у цьому виді спорту. На двох останніх Олімпіадах він, на жаль, вибув на першій стадії в одиночному розряді, в той час як на перших двох змаганнях він був близький до медалей, програвши в чвертьфіналах. Єдиним турніром, на якому Гаель не грав, стали ОІ-2012 у Лондоні, оскільки через травму коліна він також пропустив Ролан Гаррос, Вімблдон і US Open.

Спритність і фізична форма Монфіса заслуговують на окрему увагу, адже його історія починається з самого дитинства. Гаель, який з'явився на світ 1 вересня 1986 року, провів свої перші роки в XVII окрузі Парижа у сім'ї мігрантів. Його мати, Сільвет Картессе, була родом з невеличкого острова Мартиніка і працювала медсестрою, тоді як батько мав більш тісний зв'язок зі світом спорту.

Батьком Гаеля є Руфін Монфіс, колишній професійний футболіст, чия кар'єра була перервана через травму. Після завершення футбольної діяльності Руфін вирішив перейти до тенісу. Коли Гаель підріс, батько почав брати його на змагання та навчати основам гри. Тренування молодого тенісиста проходили під уважним оком вимогливого батька, який потім забезпечив синові можливість навчатися у найкращих фахівців у цій сфері.

"Мене радує спостерігати за грою мого сина. Якщо ж він не показує хороших результатів, я відкрито висловлюю йому свою думку. Я пояснюю Гаелю, що досконалість не завжди є його супутником," - зізнався Руфін.

Молодший брат Гаеля, Деріл, також прагнув досягти успіху, але його спроби виявилися невдалими. У 2012 році обидва брати Монфіси виступили разом у парному турнірі ATP 250 в Монпельє, проте не змогли пройти далі першого кола. Тим часом, старший брат досяг фіналу в одиночному розряді.

Як і багато інших спортсменів, Гаель у дитинстві і юності займався не тільки тенісом. До прикладу, йому дуже подобався баскетбол. Ймовірно, успіху в цьому виді спорту він би також досяг без проблем, певні елементи француз переніс і в теніс. Його слем-данк смеші - справжнє видовище, хоча сам тенісист не радить повторювати цього без належної підготовки:

Хочу поділитися з вами своїми думками: не рекомендую виконувати цей трюк, дбайте про своє здоров'я. З юних років я активно займався баскетболом і навчився забивати зверху. У повітрі відчуваю себе неймовірно вільно, як риба в своїй стихії. Це моя впевненість підштовхує мене до дій. Я бачу м'яч і відчуваю, що маю певний талант до високих стрибків. Завдяки моїй координації в баскетболі, я можу досягати цього.

Насправді такі трюки не наважуються виконувати і професійні спортсмени. Колишня шоста ракетку світу Жиль Сімон якось отримав перелом хребця, коли вирішив позмагатися із Монфісом у стрибках на батуті.

"Я вирішив, що зможу стрибати півгодини, як це робить Гаель, але, на жаль, це обернулося для мене неприємностями. З боку це виглядає доволі просто," - з гіркотою зазначив Сімон.

Слід зазначити, що Монфіс не є першим, хто почав виконувати слем-данк смеші. Досвідчені фанати можуть згадати, що подібний удар, наприклад, використовував 14-разовий чемпіон мейджорів Піт Сампрас. Проте легендарний американець грав у зовсім іншому стилі, застосовуючи такі прийоми зазвичай для здобуття очок, а не для розваги глядачів.

Основним джерелом натхнення для Монфіса у світі тенісу став американець Артур Еш, який є першим і єдиним темношкірим чоловічим тенісистом, що здобув титули одиночного розряду на Вімблдоні, Відкритому чемпіонаті США та Відкритому чемпіонаті Австралії.

"Я справді вражений Артуром Ешем. Коли мені було 12 або 13 років, я переглянув документальний фільм про нього, і він справив на мене велике враження. А дізнавшись, що він підтримував Янніка Ноа, чемпіона Ролан Гаррос 1986 року, я почав ще більше цінувати його," - поділився Гаель.

Тепер у вас є значний обсяг вихідних даних, які дозволять легше оцінити досягнення Гаеля в професійному тенісі. Вже в 2005 році Монфіс потрапив до топ-50 світового рейтингу і завоював свій перший титул на турнірі ATP International (сьогодні це відповідало б турніру категорії ATP 250), ставши чемпіоном грунтових змагань у польському Сопоті. У фіналі він здолав менш рейтингового німця Флоріана Маєра, а наприкінці сезону програв фінал у Марселі 16-й ракетці світу Івану Любічичу та фінал у Ліоні 3-му номеру ATP Енді Роддіку. Цікаво, що в наступному році Гаель взяв реванш у обох, хоча й на більш ранніх стадіях інших турнірів.

Слід відзначити, що значну частину своєї кар'єри Монфіс не мав успіху у фіналах. У перших 24 титульних зустрічах він здобув лише 5 перемог, але після досягнення 30-річного віку його статистика покращилася — з 10 наступних фіналів він виграв 7. У сезоні 2005 він також відзначився першою перемогою над суперником із топ-10, перемігши аргентинця Гастона Гаудіо в Досі, Катар, що сталося на початку року, у січні. На той момент Гаель займав 239-е місце в світовому рейтингу. В подальшому він здобув ще 37 перемог у 138 матчах проти представників першої десятки.

У топ-50 прогрес Гаеля, хоча й сповільнився, все ще демонструє стабільність. Вражаючим є той факт, що з 2005 року він безперервно протягом 19 років з'являвся щонайменше у одному фіналі ATP-турніру кожного сезону. Цей досягнення ставить Монфіса на один рівень з такими іконами, як Рафаель Надаль, Джиммі Коннорс та Новак Джокович, поступаючись лише Роджеру Федереру, який має 20 фіналів.

На турнірах Grand Slam у перші роки не було значних досягнень, проте на Ролан Гаррос 2006 року Гаель вперше дійшов до 1/8 фіналу, де його шлях перетнув Ноле. Справжній прорив на мейджорах відбувся лише через два роки. Сезон 2007 року він змушений був завершити достроково через травму коліна в середині вересня, повернувшись до гри лише в березні наступного року.

Відразу стати на переможний шлях не вийшло, але на початку травня француз виграв грунтовий Челенджер у Марракеші, а через кілька тижнів зіграв у півфіналі Відкритого чемпіонату Франції. На кортах Парижа Гаель здолав на той момент 30 ракетку світу Любічича і №5 Давида Феррера. В боротьбі за путівку до фіналу француза переграв Федерер (6:2, 5:7, 6:3, 7:5). Після того матчу Монфіс причиною поразки назвав надірвану лінзу, яка заважала йому грати на повну силу:

"Я погано бачив, тому спробував капати очні краплі на початку матчу. Але це не допомогло, і я попросив лікаря вийти на корт. Це теж не допомогло. Думаю, що частина моєї контактної лінзи залишилася в оці. Мені вдалося вийняти іншу частину, але частинка залишилася".

Протягом наступних восьми років Гаель шість разів досягав стадії чвертьфіналів мейджорів, але зумів пройти далі лише з дев'ятого разу - на US Open 2016, де знову натрапив на перешкоду у вигляді Новака. Гра проти представників Великої трійки на турнірах Grand Slam стала справжнім випробуванням для Гаеля. Він зіграв п'ять матчів проти Федерера та Джоковича, а також три гри проти Надаля, в усіх випадках зазнав поразки. Що більше, в більшості цих поєдинків шанси на успіх були мінімальними.

У 2005 році французький тенісист мав усі шанси перемогти серба на US Open, але в останньому сеті не витримав напруги (5:7, 6:4, 6:7, 6:0, 5:7), хоча в загальному набрав 175 очок проти 151 у свого суперника. За даними офіційної статистики, Монфіс програв всі 19 матчів Джоковичу, проте на професійному рівні у нього все ж була одна перемога над Новаком. У 2004 році на ф'ючерсі в Італії з призовим фондом у $15,000 француз виграв у чвертьфіналі, але ATP розглядає цей матч окремо.

На змаганнях інших рівнів Гаель Монфіс неодноразово перемагав як Роджера Федерера, так і Рафаеля Надаля. Його перша перемога над швейцарцем відбулася під час півфіналу Мастерсу в Парижі в 2010 році, де Монфіс здобув тріумф у напруженій боротьбі, що завершилася трьома тай-брейками. Проте, завоювати титул йому не вдалося — це зробив швед Робін Содерлінг. Через три роки, у 2013 році, Монфіс знову обіграв Федерера на Мастерсі в Шанхаї, а в 2014-му здобув перемогу над ним у матчі Кубка Девіса, однак це був єдиний бал для французької команди у фіналі, де Федерер і Стен Вавринка принесли перемогу своїй збірній. Загалом, у складі команди Франції Монфіс має 12 перемог у 15 матчах, але титули його обійшли стороною — у 2017 році французи стали чемпіонами без його участі. Остання зустріч, в якій Гаель переміг Роджера, відбулася в 2015 році на грунтових кортах Мастерсу в Монте-Карло.

Француз зіграв на два матчі більше з Надалем (16 проти 14), але йому вдалося здобути перемогу лише двічі. Цікаво, що обидва успіхи відбулися в Досі, у 2009 та 2012 роках. Під час першого їхнього протистояння в Катарі іспанець був на вершині світового рейтингу. Що стосується Гаеля, то його найвищий результат у світовій кваліфікації він вперше досяг у 2016 році, зайнявши шосте місце.

Після півфіналу US Open 2016 року Монфіс двічі знову доходив до стадії 1/4 фіналу на великих турнірах, проте в обох випадках поступався італійському тенісисту Маттео Берреттіні у п'ятисетових поєдинках. На US Open 2019 він зазнав поразки в останньому тай-брейку, а на Australian Open 2022, хоча і зміг зрівняти рахунок з 0:2 до 2:2, сили йому все ж не вистачило для перемоги. Загалом, у Гаеля досить збалансована статистика в п'ятисетових матчах - 18 перемог і 19 поразок, хоча на початкових етапах кар'єри цей показник був значно кращим.

Безумовно, перемоги та досягнення є важливими, проте настав час обговорити обіцяне шоу на кортах. Монфіс завжди проявляв готовність до експериментів, щоб створити веселу атмосферу під час гри, приймаючи нестандартні рішення. Наприклад, під час матчу з аргентинцем Дієго Шварцманом на турнірі у Відні у 2021 році, він вразив усіх. У одному з епізодів Гаель зумів дотягнутися до м'яча, але втратив свою ракетку. Після удару суперника француз не мав шансів на виграш, проте жестом запросив Дієго направити м'яч у його бік і, відбивши його рукою, розважив глядачів на трибунах. Хоча обидва усвідомлювали, що Гаель програв очко, позитивна енергія заповнила весь стадіон.

Крім досягнень у спорті, вражаюча гнучкість Гаеля дала йому можливість стати видатним танцюристом, що підтверджували численні фанати тенісу. Яскравим прикладом цього є його запальний танцювальний батл з Лораном Локолі на Ролан Гаррос у 2014 році, який відбувся під час благодійних матчів перед турніром.

Що стосується його улюблених артистів, француз виявив, що його симпатії належать Бейонсе, а перед кожним матчем він налаштовується на денсхолл — жанр ямайської популярної музики, який виник наприкінці 70-х років минулого століття. Три роки тому, перед турніром Ролан Гаррос, він назвав своїм улюбленим хітом на той момент пісню Chris Brown - Go Crazy. Він також згадав, що в дитинстві був великим шанувальником французького репера Doc Gynéco, а після перших успіхів у своїй кар'єрі часто слухав трек Crank That - Soulja Boy.

Не потрібно забувати і про гарне почуття гумору Гаеля. У 2020-му в мережі завірусилось відео, де люди танцюють під пісню "Push The Feeling On" від Nightcrawlers, але з реміксованим рядком "It's Friday then...". Ця версія стала популярною завдяки відео, в якому чоловік виходить з машини і починає танцювати під цю пісню. Звісно, до пародійного тренду долучився і Монфіс.

Як ви могли помітити, це відео було знято Еліною Світоліною, яка на той момент була у стосунках з французом. Багато фанатів тенісу вперше дізналися про їхні відносини під час Australian Open 2019. У другому колі турніру француз сидів у ложі української тенісистки, а після матчу Еліні довелося відповідати на несподіване запитання, чи є Гаель її хлопцем. Дехто підозрював про це раніше, адже кілька місяців до цього з’явилася їхня спільна фотографія на яхті однієї тенісистки, ім'я якої згадувати не дуже хочеться.

Ось як українка описувала старт своїх стосунків:

Я вперше зустріла Гаеля ще досить давно, оскільки ми обидва часто брали участь у тих же турнірах. Однак наші розмови були нечисленні: він знав про мої тривалі стосунки. Наприкінці 2018 року, після того як я здобула перемогу на Підсумковому турнірі, я вирушила святкувати до друзів у Парижі. Я поділилася фотографіями в Instagram, і Гаель вирішив написати мені.

Ми зустрілися і більше не змогли розійтися. Це була неймовірна випадковість, що ми обидва опинилися в Парижі одночасно, адже я мешкала в Лондоні, а Гаель, хоч і з Парижа, жив у Женеві. Ми приїхали сюди відпочивати лише на кілька днів.

На той час це були другі публічні стосунки Світоліної, з кінця 2016-го до лютого 2018-го її хлопцем був гравець збірної Англії з крикету Ріс Топлі. Найвідоміші романи Монфіса були також із тенісистками - зі словачкою Домінікою Цибулковою та француженкою Алізе Корне.

Гаель та Еліна досить швидко запустили спільний Instagram-аккаунт під назвою G.E.M.S life. Цікаво, що саме француз став ініціатором цього проєкту. Він завжди залишався на передовій сучасних трендів. Наприклад, одним з його джерел прибутку є стрімінг на платформі Twitch. У 2020 році через це він навіть не зміг взяти участь у віртуальному турнірі в Мадриді, оскільки сезон був призупинений через пандемію COVID-19. Тенісні змагання транслювалися на Facebook, що могло викликати конфлікт інтересів між різними платформами. Крім того, Еліна зізналася, що Гаель став її провідником у світ NFT і криптовалют, а вдома він зовсім не такий, як на тенісному корті.

На тенісному корті Гаель справляє враження яскравого шоумена, проте більшість не усвідомлює, скільки зусиль він докладає поза межами гри. Здається, що все у нього виходить без зусиль, але це зовсім не так. Люди не бачать, що приховано за його образом. У повсякденному житті він є дуже відкритою та чутливою особистістю, яка довіряє своїм близьким і родині. Він має спокійний характер і вражає своєю креативністю.

На підтвердженні цих слів акканут G.E.M.S life досить продуктивно створював популярний контент. Гаель і Еліна знімали дуже багато цікавих і якісних відео з повсякденного життя. Одним із найвідоміших точно був ролик, в якому Світоліна в стилі метальника кинджалів розстрілювал Монфіса на тенісному корті. Ось як потрібно перевіряти довіру партнера.

Монфіс незабаром відвідав Україну, де мав можливість оглянути Київ та Одесу, спробувати традиційний борщ і зустрітися з бабусею Світоліної. Цікаво, що одне з його прізвиськ - Sliderman - виникло від англійського дієслова "to slide", що означає "ковзати". В українському варіанті його можна без вагань називати Ковзаченком.

Звісно, як і у будь-якої пари, у стосунках Еліни та Гаеля були свої складні моменти. У червні 2019 року вони, здавалося, розлучилися, але це тривало недовго. У лютому наступного року ситуація повторилася, проте вже в кінці березня вони знову знайшли шлях один до одного. Незабаром після цього стало відомо, що Монфіс вирішив зробити Еліні пропозицію руки та серця, і вона погодилася. Під час заручин Еліна отримала в подарунок розкішний Mercedes та обручку, вартість якої становила 700 тисяч євро. "ВінTreats me like a queen," - раділа Еліна.

"Я вважаю, що шлюб з Світоліною справив позитивний вплив на Монфіса. Вона надзвичайно сильна духом спортсменка. Мені здається, їхнє спільне життя стало вдалим для обох", - висловив свою думку семиразовий чемпіон турнірів Grand Slam Джон Макінрой.

Цю тезу можна підтвердити статистичними показниками. У 2019 році Гаель продемонстрував найуспішніший старт сезону за свої 15 років у професійному тенісі. Він виграв 14 із 17 першочергових матчів і став чемпіоном ATP 500 у Роттердамі, титул, який захистив і в наступному році. Крім того, у 2019-му році він був близьким до повернення до топ-10, але зрештою це вдалося зробити лише в 2020-му.

Наступна визначна подія в цій історії сталась уже в 2022 році, коли Монфіс дізнався, що стане батьком. Це сталося на початку року, але через початок повномасштабного російського вторгнення російської армії в Україну громадськості повідомили лише в травні. 15 жовтня Еліна народила дочку, в ім'я якої додали український символ - букву "Ї". Латиницею воно пишеться, як Skaï. Що цікаво, батьки досі так і не показали обличчя малечі, хоча фотографій із нею в різних ракурсах достатньо.

У 2022-му Гаель через травми зміг зіграти лише 21 матч, у наступному - на 10 більше, а цьогоріч на його рахунку вже 45 зіграних поєдинків і 24 перемоги. Наразі він займає 41 стрічку світового рейтингу, вище за нього немає жодного тенісиста, який був би старший. Літом на Мастерсі в Цинциннаті Монфіс сенсаційно здолав 3 ракетку світу Карлоса Алькараса, а на недавньому турнірі такої ж категорії у Шанхаї дійшов до 1/8 фіналу, здолавши двох більш рейтингових суперників.