"Серед шанувальників порцелянових витворів мистецтва виділяється легендарний футболіст Кріштіану Роналду", — зазначила колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.
Вітчизняна порцелянова дрібна пластика пережила свій золотий вік у 1950-1960-х роках, зазначає Людмила Карпінська-Романюк. Скульптори виготовляли переважно маленькі статуетки, які користувалися великою популярністю. Ці фігурки гармонійно доповнювали практично будь-який інтер'єр, навіть найпростіший.
Втомлені від війни, голоду та розрухи люди прагнули прикрасити свій побут і вірили в те, що кожен наступний день обов'язково буде кращим за попередній. В оселях з'являлись статуетки та картини. Сервіз за склом серванта ставав показником добробуту родини. Статуетки зазвичай ставили на етажерки, комоди або телевізори й навіть на великі радіоприймачі. Мала пластика у порцеляні за всіх часів вважалась достойним дипломатичним подарунком. Тема спорту була і є дуже популярною у порцеляні. І тема футболу, зокрема...
Хто з українських художників змалював найяскравіші образи?
Перш ніж перейти до теми, варто згадати про Ольгу Рапай та Григорія Молдаван. Ці талановиті митці захоплювалися спортом ще під час навчання в художньому інституті. Після завершення навчання вони стали скульпторами на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, де створили безліч фарфорових статуеток, присвячених спортивній тематиці. Їхні роботи й досі користуються великою популярністю. Однією з найяскравіших є статуетка Ольги Рапай "Воротар" (зображена на фото в заголовку). У ній чудово відображена зосередженість воротаря в очікуванні м'яча. Справді, кажуть, що добрий воротар – це половина успіху команди. Його майстерність і спритність можуть вирішити долю гри. Тому воротар є центральним персонажем багатьох композицій, створених українськими майстрами фарфору.
Читайте також: "Деякі кішки вважаються символом багатства. Можливо, у вас є така?" -- колекціонерка порцеляни Людмила Карпінська-Романюк.
Нещодавно я дізналася, що всесвітньо відомий автор Артур Конан Дойл у 1880-х роках грав на позиції воротаря в англійському футбольному клубі "Портсмут".
Дізналася, що воротарем в минулому був знаменитий співак Хуліо Іглесіас. У свої молоді роки він грав за мадридський "Реал". Але в двадцятирічному віці став жертвою жахливої аварії, що суттєво змінило його життя. Пройшовши через численні труднощі, Хуліо Іглесіас зрештою здобув світову популярність як музикант.
Цікаво, що ще одна вражаюча фігурка воротаря була створена талановитим фарфористом Григорієм Молдаваном. Його серія спортивних мініатюр, до якої входять штангіст, штовхальник ядра, футболіст і боксери, стала справжньою мрією для багатьох колекціонерів. Серед шанувальників фарфору можна знайти й знаменитих атлетів, зокрема легендарного футболіста Кріштіану Роналду.
Мені пощастило поспілкуватися з видатними представниками київського "Динамо", такими як Олег Блохін, Віктор Чанов та Анатолій Дем'яненко. Особливо запам'яталася розмова з легендарним воротарем Віктором Чановим. Він поділився спогадами про важкий момент у 1985 році, коли він зазнав серйозного перелому руки. Лікар, який його оглядав, попередив, що після такого травмування кар'єра спортсмена може закінчитися. "Це був справжній шок для мене, -- згадував він. -- Відчуття було схоже на те, коли дитина втрачає свою улюблену іграшку. Я також відчував страх, адже футбол був єдиним, у чому я дійсно досягав успіху. Важко було змиритися з думкою, що все може закінчитися. Але я завжди буду вдячний своїй дружині, яка підтримувала мене в той складний час і не втрачала віри у мої сили..."
Спорт вимагає від нас значних зусиль, регулярних тренувань і ясної мети. Митець Олександр Крижанівський зумів втілити в своїй творчості ту наполегливість і фокусування, які характерні для футболістів під час гри.
Творча діяльність Олександра та Тамари Крижанівських суттєво вплинула на розвиток городницької фарфорової пластики в період з 1952 по 1971 рік. Після 1971 року обидва митці переїхали до Синельниківського фарфорового заводу, де їхня увага вже не була зосереджена на пластиці. Таким чином, основний внесок у розвиток цього мистецтва вони залишили саме на Городницькому фарфоровому заводі.
Олександр в 1958 році був призначений головним художником підприємства. Постійний мистецький пошук характерний для Крижанівського-скульптора. Мистецтво малої пластики він почав освоювати ще в шкільні роки під керівництвом викладача гуртка місцевого палацу піонерів. Художні студії хлопець поєднував з тренуваннями у спортивній секції, тому важливе місце у творчості скульптора посідала спортивна тема. Вона була своєрідною матеріалізацією давнього захоплення різними видами спорту (волейбол, баскетбол, бокс, футбол), що успішно конкурувало з його мистецькими уподобаннями. Олександр захоплювався спортом й під час навчання в Одеському художньому училищі. На той час його улюбленою грою був волейбол. Працюючи в Городниці, грав у баскетбол.
Ознайомтеся також з матеріалом: "Цю вражаючу породу собак назвали порцеляновою не просто так", -- зазначає колекціонерка порцеляни Людмила Карпінська-Романюк.
Унікальні витвори серії "Спортсмени", які включають "Боксера", "Спринтера", "Футболіста", "Ковзаняра" та "Гімнастку", займають почесне місце в творчому доробку митця. Не можна обійти увагою й ще одного представника цієї серії – "Воротаря". Автором декоративної скульптури "Воротар" є Наталія Анцибор-Беркута, вдало продовжуючи традиції Вячеслава Гаркавця. Спостерігати за такими статуетками – це справжнє мистецьке задоволення. Сьогодні ці роботи стали справжніми раритетами.
Колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк поділилася з читачами "ФАКТІВ" інформацією про виставку "Біла магія. Порцеляна", на якій представлені творіння видатних фарфористів.
Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк
Зображення в заголовку: О. Рапай. "Воротар". Київський ЕКЗ. 1959 рік.
До речі, запрошуємо читачів "ФАКТІВ", які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum.У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам'ятається на все життя!