У столиці України, Києві, пройшли масштабні інклюзивні змагання під назвою "Kyiv Military Games".
Ще до початку змагань у їхніх серцях - коктейль із хвилювання та азарту. У кожного за плечима бойовий досвід, а тепер свій шлях до власних перемог.
Сергій захищав Україну з лютого 2022 року. Він брав участь у боях під Ізюмом, Балаклією та в районі Лиману. У червні минулого року, під час бойових дій у Серебрянському лісництві, отримав серйозне поранення.
Сергій Кошельников - учасник бойових дій в російсько-українському конфлікті.
Мінометна міна пронеслася поруч, буквально під ногами. Бійці 42-ї бригади оперативно транспортували його до евакуаційного пункту. Після цього, його доставили до Вінниці, в лікарню Пирогова, де він провів певний час на лікуванні. Там йому виконали ще десять операцій на ногах. 20 грудня 2023 року він повернувся додому до Харкова.
Після багатьох операцій, зокрема протезування, Сергій пройшов тривалий шлях реабілітації. Проте всі ці труднощі не змогли зламати його дух. Він активно займається спортом, тренуючись кілька разів на тиждень – в залі, на спортивних майданчиках або в басейні. Сергій також бере участь у змаганнях як в Україні, так і за її межами, і вже досяг значних успіхів!
Сергій Кошельников - учасник бойових дій в російсько-українському конфлікті.
У червні 2024 року запропонували взяти участь у змаганнях. В Полтаві, де були перші три місця. Змагання були кожні два тижні. Регіональні змагання були. Потім були відбіркові змагання в Буковелі. У цьому році, у вересні. І потім в громаді змагання в Мадриді.
Сергія постійно підтримує його дружина Вікторія, яка активно бере участь у тренуваннях і супроводжує його під час поїздок. Іноді вона також вирішує взяти участь у змаганнях.
Вікторія Бойчук, дружина ветерана:
У всіх лікарнях, на протезному відділенні, я завжди була поруч. Після травми почала відвідувати спортзал. Мій перший тренер займався армреслінгом, і саме туди нас запросили. Хоча це не зовсім його захоплення, він все ж змагався та тренувався. Згодом його запросили до команди. Тепер він тренується зі штангою та гирями. Йому більше до вподоби важка атлетика. Коли проходять змагання, ми часто подорожуємо разом із чоловіком.
Це вже 17-ті різнопланові інклюзивні змагання "Kyiv Military Games". Організатори зазначають, що цього разу до участі запрошуються не лише діючі військовослужбовці та ветерани, але й члени їхніх родин: чоловіки можуть залучити до своїх команд дружин і навіть дітей.
Василь Вірастюк, чемпіон світу зі стронгмену, головний суддя змагань:
Сьогодні в заході бере участь приблизно 200 осіб. Учасники змагаються в ряді спортивних дисциплін, серед яких жим лежачи, стрільба з лука, веслування та гирьовий спорт.
Запеклі бої вже навчили колишніх воїнів битися за перемогу, працювати у команді, бути підтримкою один для одного. Ці навички неабияк допомагають на спортивній арені, переконані тренери.
Вадим Гуцалюк, тренер з фізкультурно-спортивної реабілітації ветеранів:
Адаптивний спорт стає містком для ветеранів. На фронті вони допомагали один одному, були надійною опорою. Тепер, беручи участь у змаганнях, вони продовжують підтримувати своїх товаришів, спілкуючись і обмінюючись досвідом. Це допомагає їм легше адаптуватися до мирного життя серед звичайних людей.
Сергій Конюшок, очільник Федерації стронгменів України:
Спорт виступає одним з найефективніших засобів для допомоги ветеранам у адаптації до цивільного життя. Найголовніше, що потребують ветерани, — це визнання їхніх досягнень. Спортивні змагання стають платформою для цього, де ветерани можуть знайти підтримку серед однодумців, товаришів по службі та захоплених глядачів, зокрема своїх дітей. Діти спостерігають за своїми батьками, які, подібно до справжніх козаків, здобувають перемоги та медалі. У такі моменти наші захисники відчувають свою значущість і усвідомлюють ціну своїх жертв, яку вони заплатили за мир і спокій.
Організатори активно займаються підготовкою до нових стартів, які відбудуться в наступному році. Вони підкреслюють, що для кожного учасника шлях до тріумфу - це не лише здобуття медалей. Це можливість відчути себе частиною величезної команди та знову знайти віру у власні можливості.